Як повідомляє офіційний портал Києва, на території Києво-Могилянської академії КЗ «Центр консервації предметів археології» спільно з Інститутом археології НАН України та Академією проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря».
- Богоявленський собор та дзвіниця монастиря на гравюрі початку ХІХ століття
Роботи ініційовано в межах Меморандумів про співпрацю. Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
«Хочу наголосити, що цю пам’ятку у 2022 році за зверненням КЗ «Центр консервації предметів археології» було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році за поданням Департаменту охорони культурної спадщини – до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», – зазначила Марина Соловйова.
За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене.
За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана.
До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнім на поштових листівках та світлинах. Цегляний Богоявленський собор пов’язаний з іменами двох видатних діячів української історії – славетних козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи. Мурований собор був споруджений у 1690-1695 роках, як головний храм Києво-Братського монастиря. Собор також згадують у більшості путівників Києвом 19-го – початку 20-го ст., оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмів.
