За словами Асєєва, він пише роман-есе під назвою Рellegrino, події в якому не пов’язані з війною.
Письменник, який служить у піхоті на одному з найгарячіших напрямків фронту – авдіївському, розповів, що робить нотатки у чернетці на телефоні.
“Тут система траншей, ніяких будинків. Записую нотатки в чернетку в телефоні, – зізнався він. – Вдається писати лише в короткі проміжки часу у бліндажі, на “нулі”, адже більшу частину доби займає війна й усе, що пов’язано з нею”.
Асєєв розповів, що фабула Pellegrino вибудувана навколо його ідеї пробігтися з Києва до Лісабона.
“Із часів моєї поїздки до Французького іноземного легіону біг з елементу спорту та підготовки перетворився для мене майже на молитву, яка описує положення людини у світі: абсурд, в основі якого – свобода. Біг є певною проєкцією людського життя. Тож спочатку задум книжки формувався як щоденник відстані Київ – Лісабон, у якому я буду описувати все, що відбувається впродовж подорожі”, – пояснив він.
За словами письменника, повномасштабне вторгнення країни-агресора РФ в Україну змінило задум роману.
“Фабула книжки нині будується на спогадах про місця, у яких я колись бігав, готуючись до головного забігу життя. Нині Лісабон – це певною мірою Небесний Єрусалим для pellegrino, паломника, який шукає граничних сенсів. Для людини, яка втрачає віру (а я втратив її в полоні) і сприймає ближнього скоріш як загрозу, світ стає беззмістовним, без будь-яких сенсів, – розповів Асєєв. – І щоб не загинути, така людина вимушена штучно створювати собі Град Божий, ставлячи перед собою метафізичні цілі, на які витрачатиме життя. У мене таким свого часу був Французький іноземний легіон,тепер – Лісабон. Навіщо до нього бігти і чому саме туди? У тому-то і справа, що це необов’язково: як і в існуванні, у цьому немає глобального сенсу, і можна не бігти зовсім або бігти, приміром, у Париж, у Мадрид. Але для того, хто побачив світ саме таким, не бігти вже неможливо, інакше зійдеш із розуму від абсурду життя”.
Контекст
Асєєв – український письменник, журналіст, член організації PEN Ukraine. Під псевдонімом Станіслав Васін працював журналістом в окупованому Донецьку, писав для “Радіо Свобода”, “Українського тижня”. У травні 2017 року його викрали терористи “ДНР”, які обвинуватили його у шпигунстві й незаконно утримували до 29 грудня 2019 року.
Асєєв є автором автобіографічного роману “Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала”, прозової книжки “Андерхилльские ведьмы: драма”, книжки “Світлий шлях”: історія одного концтабору”, віршів. 2021 року став лауреатом Шевченківської премії за книжку “В ізоляції”.
Асєєв розповідав, що пішов добровольцем до лав ЗСУ, у статті, яку “Радіо Свобода” опублікувало 2 березня. У публікації він описав свій досвід проходження “учебки”.