До 28 червня планують відкрити Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Він працюватиме, як музей. Про це повідомляє Суспільне-Чернігів.
Фото: Вікіпедія
За словами гендиректорки заповідника “Чернігів Стародавній” Наталії Ребрової, це роблять для того, щоб заробити гроші на реставрацію собору. Під час підготовчих робіт та реставрації хочуть залучити досвід колег із заповідника “Софія Київська”. Сьогодні, 4 червня, до Чернігова приїхали його представники, щоб підписати меморандум про співпрацю. Досвід київських колег може допомогти уникнути помилок під час реставрації та відновленні Спасо-Преображенського собору.
“Ми починаємо дорогу по тому, щоб Спас зайняв своє гідне місце серед найвизначніших пам’яток України і Європи. І тут нашими першими партнерами стали найкращі фахівці України в цьому питанні, це Національний заповідник “Софія Київська”. Колосальний об’єм наукової, реставраційної, дослідної роботи, які необхідно виконати в Спасі, ми виконаємо разом”, — зазначає директорка заповідника “Чернігів Стародавній” Наталія Реброва.
- Неля Куковальська та Наталія Реброва підписують меморандум про співробітництво. Фото: Суспільне Чернігів
Генеральна директорка “Софії Київської” Неля Куковальська каже, що після огляду собору в неї склалось враження, що священники УПЦ МП, які господарювали тут донедавна, використовували його в корисливих цілях:
“Вони зневажливо ставились [до пам’ятки] і мені так здається, що вони використовували його як місце для заробляння коштів. Вони їх заробляли, але жодної копійки не складали. І оці закопчені стіни, оце сміття, якого тут просто безліч, речі, які є неавтентичні, які дуже змінюють інтер’єри — цього не повинно було бути”.
Нинішній стан Спасо-Преображенського собору вона порівнює зі станом Андріївської церкви у Києві, коли в ній правила Українська автокефальна православна церква.
“Ми відстояли пам’ятку, але все одно закопчений храм був такого стану, майже, як і тут. З 2009 по 2019 там йшла довга реставрація.
Неля Куковальська каже, що для відновлення Спасо-Преображенського собору знадобиться теж близько десяти років. Але все буде залежати від фінансування:
“По-перше, треба вирішити питання з відмосткою і з відводом води від стін. Вони замокають. Прийшовши навколо, я побачила, що є контур-уклон із благоустрою в бік самої церкви. Наступне іде капілярний підсос води тут теж, по ґрунтам я дивилася. Є зараз методики, які дозволяють загнати капілярний підсос знову у землю”.
Ці роботи необхідно виконати першими, щоб зберегти конструкцію собору. Окремо дослідять іконостас. Нині в соборі на благодійній основі працюють три клінінгові компанії.
Щоб залучити гроші на відбудову, його відкриють для відвідування, як музей. Це планують зробити до Дня Конституції, 28 червня. Також заповідник шукає благодійників, які можуть допомогти з фінансуванням реставраційних робіт.
Довідка
Тривалий час Спасо-Преображенський (Спаський) собор вважали найстарішим храмом Княжої Доби, звичайно, із тих що збереглися. Але останні дослідження істориків довели, що найстарішим є Софійський собор. Наукові співробітники Софії Київської у 2010 році заявили, що Софійський собор заснований у 1011 році і це підтверджують численні графіті. Можливо із 1011 вони погарячкували… Ця версія поки що не доведена, але практично доведено що у 1017 році собор вже будувався, ну а Спасо-Преображенський собор заклали близько 1030 року (за одним літописом у 1034-му, за іншим – у 1036-му).
Засновником Спаського собору був один із найвідоміших чернігівських кнізів, син Володимира Великого і брат Ярослава Мстислав Хоробрий. Із 990-го року він княжив у Тмутаракані, а у 1024-му, після перемоги над військом свого брата Ярослава Мудрого, посів княжий престол у Чернігові.
Детальніше про храм читайте у публікаціях «Україна Інкогніта».
