У документі йдеться про те, що після доносу Лугового діяльність організації XZ gGmbH, яку заснували в грудні 2022 року в Німеччині російський журналіст Михайло Зигарь і Хржановський, визнали у країні-агресорі РФ небажаною.
Луговий, коментуючи відповідь на свій донос, написав у пості, що представники відомства “схлопнули” організацію Хржановського й Зигаря. Посадовець поскаржився в пості, що співробітники XZ gGmbH іронізують і “глузують зі “спецоперації”, а також займаються, за його словами, “зміною культурного коду народу-переможця, формуючи почуття провини за подвиги предків”.
“Мета XZ – повалення чинного в Росії політичного ладу, висвітлення “вільних від цензури поглядів та ідей” за допомогою культури, мистецтва й людських цінностей, – додав Луговий. – Усі учасники структури відповідатимуть за російськими законами за “заподіяння шкоди” та “зраду країни”.
Це не єдиний донос авторства Лугового. Улітку 2023 року українські хакери команди “Кіберопір” зламали його електронні поштові скриньки, а матеріали передали InformNapalm.
Серед кореспонденції Лугового особливу увагу аналітики приділили депутатським запитам і доносам, які писав депутат Держдуми РФ протягом 2022-го та 2023 року.
Наприклад, він писав запит із вимогою перевірити діяльність жіночого громадського об’єднання “Мягкая сила”, яке нібито “спонукає росіян до протесту” проти війни. Також він вимагав визнати легіон “Свобода Росії” екстремістською організацією й заборонити їхню символіку. Ще один його запит стосувався нагородження Z-волонтерів відомчими нагородами міноборони РФ, із переліком майна, яке вони зібрали для 58-ї армії Росії, котра воює на запорізькому напрямку України.
Окрім того, за рік Луговий написав щонайменше дев’ять доносів у Генпрокуратуру Росії. Наприклад, один із них – на співака Валерія Меладзе. У доносі Луговий заявив, що Меладзе “прославляв націоналістичними гаслами Україну” й “критикував керівництво РФ”.
Серед інших доносів були:
- на російську поетесу Віру Полозкову (.pdf) після її інтерв’ю журналісту Юрієві Дудю, у якому вона бажала РФ поразки у війні;
- на британця Крістофера Нейджела Доннеллі (.pdf) за його проєкт “Ініціатива чесності” для боротьби з російською пропагандою;
- на блогерів, які брали участь у рекламі українського бренда одягу Stoneedge, забороненого у РФ (.pdf);
- на мережу магазинів “Ашан” (.pdf) за звинуваченням в ухиленні від податків у РФ;
- на організацію “Общественная комиссия по сохранению наследия академика Сахарова” (.pdf) за інтерв’ю на їхньому YouTube-каналі, де демонструють “антиросійську й русофобську позицію”;
- на організацію “Польское общество “Полярос” (.pdf) за видання довідок, які дають можливість росіянам мати карту поляка (вона надає низку прав, зокрема отримати посвідку на проживання, а надалі й громадянство Польщі);
- на організацію “Приволжский миграционный центр” (.pdf) за “деструктивну політичну діяльність у РФ”;
- на організацію “Команда против пыток” (.pdf) за “ухилення від обов’язків іноагента”.
Контекст
Луговий є депутатом Держдуми РФ, першим заступником голови комітету з безпеки та протидії корупції. Його занесено до санкційного списку Магнітського, а також він перебуває під санкціями ЄС, Канади, Швейцарії, Австралії, Нової Зеландії й України. Він відомий коментарями про посилення відповідальності ухилянтів від мобілізації у РФ, а також був активним лобістом накладання санкцій на росіян, які не бажають брати участь у війні проти України й отримувати повістки.
2016 року суд Лондона визнав Лугового одним із виконавців убивства ексспівробітника російських спецслужб Олександра Литвиненка.
Хржановський народився 1975 року в Москві в сім’ї відомого художника-мультиплікатора Андрія Хржановського й філологині Марії Нейман. Навчався на факультеті живопису в Боннській академії мистецтв. Закінчив режисерський факультет ВДІК (майстерня Марлена Хуцієва). Як режисер дебютував із театральною виставою “Те, що відчуваю”. Наприкінці 1990-х – на початку 2000-х працював у рекламних компаніях.
Зняв два художні фільми. 2004 року вийшов перший фільм Хржановського “4”. Зйомки другого – “Дау” – тривали з 2008-го до 2011 року. Він складається із 16 окремих фільмів і кількох серіалів. Прем’єра фільму відбулася 2019 року. Зйомки, зокрема, проводили в Україні. Після виходу фільму виник скандал: українська експертка з дитячої нейропсихології Олена Самойленко побачила ознаки насильства над дітьми під час зйомок. 2020 року в Харкові відкрили кримінальне провадження за фактами ймовірних тортур під час зйомок фільму “Дау”. 2021 року поліція повідомила, що в діях осіб, які займалися організацією та проведенням зйомок фільму за участю малолітніх дітей у Харкові, не виявлено ознак кримінальних злочинів, кримінальне провадження закрили.
