Цього року Православна церква України (ПЦУ) вперше, разом із більшістю помісних православних церков світу, відзначає Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. На цьому наголосив глава ПЦУ митрополит Київській і всієї України Епіфаній у святковому зверненні 24 грудня. Так само й Українська греко-католицька церква (УГКЦ), яка перейшла цього року на григоріанський календар, відзначає Різдво 25 грудня. День відзначення Різдва за новоюліанським і григоріанським календарями збігатиметься аж до 2800 року.
Перенесення святкування Різдва українськими церквами відображає ще один культурний відхід України від Росії – де Різдво продовжують святкувати 7 січня. І це є ще одним кроком до зближення з країнами Європи. Однак для тих, хто бажає святкувати за звичкою у січні – обмежень немає, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») виконувач обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандрит ПЦУ Авраамій.
– Чим Різдво грудня 2023 року відрізняється?
– Найперше, звичайно, що ми перебуваємо у стані війні, війна продовжується,
і багато що змінилося в нашій країні, дуже багато. І, зокрема, в церковному середовищі.
Ми відновлюємо історичну справедливість
Києво-Печерська лавра 15 листопада, по благословінню нашого священного архімандрита Свято-Успенської Києво-Печерської лаври блаженнішого митрополита Епіфанія перейшла на новоюліанський календар.
Це означає, що був великий запит суспільства, для того, щоб ми святкували Різдво й інші свята з усім цивілізованим світом. Про що це говорить? Про те, що ми не запроваджуємо щось нове, ми повертаємось до своєї історії, котру, на жаль, у свій час втратили. Тому зараз ми тільки відновлюємо цю історичну справедливість.
– Як на такі зміни реагують прихожани? Чи всі парафії перейшли на новоюліанський календар?
– Щодо парафій. Ніхто нікого не змушує, громада сама обирає, але як бачимо, результат в тому, що практично всі парафії ПЦУ перейшли на новоюліанський календар. Реакція є надзвичайно позитивною, в тому що, можна сказати, по прикладу нашої лаври, тому що ми певний час перебували на старому стилі.
Православна церква України 1 вересня перейшла на новий стиль, а ми (Києво-Печерська лавра – ред.) до 15 листопада святкували всі дати церковні за старим стилем. Але люди не сприймали і, звісно, коли відбуваються якісь свята, дізнавалися, що ми дотримуємося старого стилю, й не відвідували так лавру, як зараз.
– Чи можна святкувати Різдво у січні, якщо люди звикли до цієї дати?
– Можна і двічі святкувати. І, звичайно, що саме святкування має велике значення, сутність всього того, що відбувається в цій священній події. Але ми бачимо, що суспільство загалом готується святкувати Різдво 25 грудня.
Люди розуміють, що святкуючи Різдво Христове 25 грудня – це [бути] практично з усім цивілізованим світом
Про що це говорить? Наше суспільство є в даний час настільки активним і згуртованим у тому, що люди розуміють, що святкуючи Різдво Христове 25 грудня – це [бути] практично з усім цивілізованим світом. Більше того, хочу зазначити, що 11 помісних церков святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем, тому ми долучаємось до святкування із більшістю.
– У чому важливість цього свята? Як правильно його відзначати?
– Звичайно, кожен українець, українка повинні відвідати храм Божий, у день народження Христа. Подякувати за все те, що відбувається у житті кожної людини, навіть незважаючи на ті тяжкі труднощі, котрі проходить наш народ, і намагатися, не дивлячись на все те, що відбувається, всі ці жахіття, все-таки не втратити цю Божу подобу, бути людьми, залишатися людьми.
Бачимо, так званий «брат наш» вторгся віроломно в нашу країну, намагається нас розсварити
Й намагатися перебороти всі ці спокуси, які виникають у нашому житті. Зокрема, як бачимо, так званий «брат наш», який вторгся віроломно в нашу країну, намагається нас розсварити, намагається, щоб між нами були якісь непорозумінні.
Це дуже важливо не втратити цієї єдності, дуже важливо бути в даний час, як ніколи, згуртованими. І, звісно, що перемога тільки за нами!
І, звичайно, ті традиції, добрі традиції, які ми знаємо, наші українські: святвечір, коли вся родина збирається за столом, на 12 страв, разом колядують, прославляють народження Христа.
Влітку я сам відвідував фронтові зони
І водночас за цим столом ми будемо також згадувати і наших захисників, захисниць, котрих немає з нами, котрі віддали своє життя за кожного з нас. Про це ми повинні ніколи не забувати і, звісно, пам’ятати про їхній великий внесок в нашу країну, те, що вони віддали життя за нас, щоб ми мали мирне небо.
– Що ви можете сказати військовим?
– У мене дуже багато знайомих є на фронті, з якими ми часто спілкуємося. І, звісно, я розумію, в яких обставинах вони перебувають. Влітку я сам відвідував фронтові зони і можу лише одне сказати, що дуже важко віднайти слова для того, щоб їх потішити.
Побажання одне – незламності духу, звісно, перемоги, а ми обов’язково переможемо!
Але вони розуміють і знають, коли бачать, що люди передають допомогу, зокрема, волонтери, і, зокрема, наша Православна церква Україна серед усіх церков веде надзвичайну, велику посильну допомогу, щоб наші бійці були забезпечені усім.
І їм (бійцям – ред.) побажання одне – це незламності духу, звісно, що перемоги, а ми обов’язково переможемо! І, звісно, щоб вони пам’ятали, що з ними завжди Бог, з ними українська церква, і тепер вже й українська Лавра.
(Початок розмови з виконувачем обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандритом ПЦУ Авраамієм – на 28-й хвилині 58-й секунді)
