Після того як росіяни підірвали Каховську ГЕС, тисячі давніх артефактів опинились на поверхні. Співробітники Національного заповідника «Хортиця» знайшли близько трьох тисяч експонатів, зокрема піхотну зброю XVII–XVIII століть.
Речі, укриті шаром піску, глини та пошкоджені корозією, почали швидко псуватися, отже, потребували швидкої реставрації чи хоча б правильного зберігання. Кореспонденти Укрінформу побували в реставраційному ангарі, де фахівці намагаються «продовжити життя» унікальним знахідкам.
Реставратор Національного заповідника «Хортиця» Андрій Денисенко працює у невеликій майстерні за допомогою скальпеля та алмазного бора.
Нині він реставрує кілька мушкетів доби козацтва. Їх знайшли поблизу Хортиці, але в різні часи. На жаль, збереглися мушкети не повністю.
– Переважно до нас доходять лише стволи. Замків, приклада немає. Це – доволі велика та важка піхотна зброя. Якщо порівнювати із сучасною, то десь 12-й калібр мисливської зброї. Це автомат тих часів, з яким йшли «шеренга на шеренгу», коли до цілі – метрів 100. Зброя не точна, але на той час нічого ліпшого не було, окрім снайперських гвинтівок. От вони були дуже точними, але дуже дорогими, а ще – важкими, – каже Андрій.
Реставратор показує мушкет, датований 1735–1739 роками. Його знайшли влітку 2023 року на узбережжі Хортиці.
– Це – піхотний російський мушкет часів російсько-турецької війни. Такі були на озброєнні російської армії, але ними користувались і козаки. Метал товстий, але зігнутий, – невідомо, за яких обставин він деформувався. Теоретично його можна вирівняти, але під час реставрації будемо дивитись на стан металу, аби не зіпсувати. Усувати деформацію – наша робота, пробуватимемо відновити геометрію, – коментує реставратор.
За його словами, на цьому мушкеті, найпевніше, не буде декоративних елементів, але клеймо – цілком ймовірно.
– Усередині найскладніше буде працювати. Якщо почистити ззовні можна і за добу, то всередині – десь за чотири. В реставраційному центрі в Києві не хочуть брати на реставрацію такі речі, бо на них імені не зробиш. На атестацію для підвищення категорії таке теж не можна подати, адже подібних речей – багато. Майстра як реставратора розкривають чеканка, пайка, відновлення інкрустації, а тут нічого такого немає, – ну на чому тут ім’я робити? Але ж реставрувати потрібно, такі речі рятувати теж треба, – каже Андрій.
Національний заповідник Хортиця – один із небагатьох українських музеїв, який може похвалитися розвиненою реставраційною інфраструктурою. Перші запорізькі реставратори атестувались ще в 2015 році. Тепер тут працює команда з шести фахівців, які реставрують дерево, метал, кераміку, живопис. Загалом в Україні – не більше 200 реставраторів, і це – за всіма напрямами діяльності.
Серед вже відреставрованих предметів – амфора, елементи кріплень човнів і знову ж таки – мушкет.
Крім того, поблизу Хортиці далі знаходять залишки старовинних човнів, фрагменти посуду та зброї, побутові речі від бронзової доби до часів античності та козацтва.
Як раніше повідомляла «Україна Інкогніта», на дні осушеного Каховського водосховища археологи виявили резиденцію еміра Мамая
