У публікації зазначають, що рішення ухвалили на 19-й сесії міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, яка відбулася в Асунсьйоні (Парагвай). Заявку щодо цього Україна подала спільно з Естонією.
На сайті ЮНЕСКО відповідної інформації поки не оприлюднили.
“Робота над номінацією розпочалася ще у 2017 році після зустрічі з українською спільнотою носіїв в Естонії”, – ідеться на сайті міністерства.
Україна подала свій проєкт на розгляд ЮНЕСКО 2023 року.
“Це наш спільний успіх, який засвідчує силу нашої єдності. Водночас агресор руйнує нашу культуру, пам’ятки, театри, бібліотеки, музеї. У боротьбі за батьківщину гинуть наші митці – носії живої спадщини. Їхня втрата підриває саме серце нашої ідентичності. Адже без людей жива спадщина не існує”, – сказав міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький у зверненні.
Контекст
До репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (ЮНЕСКО) вже занесено: петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості, традиція косівської мальованої кераміки, орьнек – кримськотатарський орнамент і знання про нього. До списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує термінової охорони, занесено такі елементи, як козацькі пісні Дніпропетровської області й культура приготування українського борщу.
Також занесено номінацію “Технологія виконання вишивки “білим по білому” міста Решетилівки Полтавської області”. Її розглядатимуть у циклі 2025 року.
