В інтерв’ю Янчук розповів:
- про дебютний повнометражний фільм “Голод-33”;
- про фільм “Таємний щоденник Симона Петлюри”;
- про те, як цілу добу був головою Держкіно і чому відмовився від посади;
- чому держава не втручалася в його фільми;
- як виживала кіностудія Довженка під час пандемії;
- про співпрацю із сином Володимира Висоцького;
- про походження “вульгарного капіталізму” в СРСР;
- про те, як уникнути плати за зйомки в Парижі.
Янчук народився 29 вересня 1956 року у Фастові Київської області. 1984 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Працював помічником режисера на Київській кіностудії художніх фільмів імені Довженка.
З 1989 року – один із найактивніших українських режисерів-постановників історичних фільмів із виразним національно-патріотичним акцентом, знімав на теми, табуйовані за радянських часів, наголосили в Мінкульті України.
Зокрема, Янчук є автором фільмів “Голод-33” (1991) – про трагедію українського Голодомору; “Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені” (1995) – про вбивство лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери; “Нескорений” (2000) – про головного командира УПА генерала Романа Шухевича; “Залізна сотня” (2004) – про боротьбу бійців УПА на польсько-українському кордоні у 1944–1947 роках; “Владика Андрій” (2008) – про митрополита УГКЦ Андрія Шептицького.
