Діляна Теогарова
29 липня чемпіонка світу з фехтування на шаблях Ольга Харлан здобула першу медаль для України на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі – бронзу. Перша медаль дала країні привід для для радості у час, коли вона продовжує стримувати російські війська.
Харлан є однією з найбільш титулованих спортсменок в історії України, на її рахунку понад 100 медалей з різних змагань, вона також є найбільш титулованою олімпійською спортсменкою.
«Це справді особлива подія для мене, – сказала Харлан в інтерв’ю DW, – тому що це для моєї країни. Це для людей в Україні, це для захисників (солдатів), це для спортсменів, які не змогли приїхати сюди, бо були вбиті Росією».
33-річна спортсменка вже казала, що Олімпіада в Парижі може стати останньою в її спортивній кар’єрі, і вона зуміла використати її по максимуму.
Дуже важко змагатися, коли твоя країна перебуває у стані війни
Володарка шести олімпійських медалей і чотириразова чемпіонка світу в цьому виді спорту сказала, що її остання медаль не схожа на інші, які вона виграла на попередніх Олімпіадах, включаючи командне золото в 2008 році в Пекіні.
«Я принесла медаль своїй країні, і це перша медаль [на цій Олімпіаді], вона стане гарним початком для всіх наших спортсменів, які є тут, тому що дуже важко змагатися, коли твоя країна перебуває у стані війни», – сказала вона.
Після здобуття бронзи в індивідуальних змаганнях вона була частиною жіночої команди, яка виграла перше олімпійське золото України в Парижі, а президент України Володимир Зеленський написав у соцмережі: «Дякую їм за результат, за дух, за те, що показали, що українці перемагають!».
Я можу бути як потяг
Це був приголомшливий виступ лідерки національної збірної України з фехтування, яка стала уособленням українських спортсменів, що протистоять російській агресії.
Харлан є однією з найбільших спортивних зірок України вже майже два десятиліття. Потужна, швидка і завжди зосереджена. Вона каже, що коли атакує, «я можу бути як потяг».
Шабля замість руки росіянці
Але Харлан могла і не потрапити на свою п’яту Олімпіаду після того, як її дискваліфікували з чемпіонату світу в Мілані у 2023 році за відмову потиснути руку росіянці Анні Смірновій, яка виступала як нейтральна спортсменка.
«Я думала, що це кінець, що це кінець моєї кар’єри», – сказала вона в інтерв’ю The Guardian. «Саме там я почувалась найгірше за все своє життя».
Вона щойно перемогла Смірнову з рахунком 15:7, але замість того, щоб потиснути руку, як це прийнято, Харлан запропонувала їй шаблю, щоб стукнутися лезами. Смирнова пішла, а потім влаштувала 45-хвилинну сидячу акцію протесту, відмовившись покинути доріжку.
Я отримала багато негативних коментарів про те, що я зробила, але люди, які так говорять, не розуміють, що таке війна
Міжнародна федерація фехтування спочатку дискваліфікувала Харлан, але швидко скасувала своє рішення, дозволивши їй продовжити участь у змаганнях в Мілані.
Томас Бах, голова Міжнародного олімпійського комітету (МОК), також надав їй місце на Олімпійських іграх в Парижі в 2024 році. Бах сказав про «емоційні гірки», які, ймовірно, переживала Харлан, і закликав до «чутливості», коли йшлося про випадки, коли українські та російські спортсмени змагаються один проти одного на міжнародних спортивних заходах.
«Я отримала багато негативних коментарів про те, що я зробила, – каже Харлан, – але люди, які так говорять, не розуміють, що таке війна».
Як все починалося?
Харлан народилася в 1990 році в Миколаєві, яке від початку російського вторгнення в 2022 році неодноразово піддавалося обстрілам з боку російських військових. Харлан вдалося вивезти з України сестру і племінника, але її батьки наполягли на тому, щоб залишитися, аж доки Росія не окупує місто.
У дитинстві Харлан займалася танцями, але це виявилося занадто дорогим задоволенням для її сім’ї. У 10 років вона перейшла на фехтування, оскільки її хрещений батько був тренером, і їй не потрібно було платити за заняття.
У 14 років вона виграла свій перший приз на змаганнях з фехтування і поділилася ним зі своєю сім’єю, щоб полегшити їхнє важке фінансове становище.
Фехтування – це як шахи, але на швидкості 200 км на годину
Коли Україна вперше виграла золото в командних змаганнях з фехтування на шаблях на Олімпіаді 2008 року в Пекіні, 17-річна дівчина заявила, що це був найнезабутніший досвід у її житті.
Пізніше вона сказала, що «фехтування – це як шахи, але на швидкості 200 кілометрів на годину».
Для того, щоб визначити переможця поєдинку, судді повинні переглянути уповільнені відеозаписи, аби роздивитися рухи бійців, їхні невпевненості та помилки, які непомітні для неозброєного ока.
Шлях до слави
Харлан є однією з найтитулованіших шаблісток світу. Вона є шестиразовою чемпіонкою світу, восьмиразовою чемпіонкою Європи, а також володаркою трьох бронзових і однієї срібної медалі в індивідуальних змаганнях на Олімпійських іграх.
За подобою Харлан зробили єдиний у своєму роді екземпляр ляльки Барбі, проданий на аукціоні за понад 10 000 доларів. Виручені кошти пішли на реабілітацію поранених українських солдатів.
І її колишній чоловік Дмитро Бойко, і її теперішній хлопець Луїджі Самеле – шаблісти. Сьогодні вона живе разом із Самеле в Болоньї.
Харлан спробувала себе в політиці. Вона увійшла до Миколаївської міської ради у 2010 році як представниця Партії регіонів, незважаючи на те, що часто пропускала сесії через змагання. Брала участь у місцевих виборах 2014 року від Партії зелених, але партія не змогла подолати 3-відсотковий виборчий бар’єр.
Харлан не має наміру кидати спорт, навіть після того, як перестане змагатися. Вона сподівається зробити фехтування більш доступним для дітей у школах – як теніс і футбол.
