Інеса Гаврик
ПРАГА – Чеський перекладач Мирослав Томек – відданий популяризатор української літератури, який уже багато років знайомить чеського читача з видатними українськими творами. За його плечима понад 14 перекладених книг, серед яких знакові твори Валер’яна Підмогильного та Бориса Антоненка-Давидовича. Цього тижня Томек представив новий переклад роману Сергія Жадана «Ворошиловград», який у чеському виданні отримав назву «Джаз на Донбасі» та вийшов у видавництві «Арго».
Від історії до україністики: перші кроки Мирослава Томека
Шлях Мирослава Томека до україністики почався у 1984 році, коли він подав документи на факультет мистецтв у Празі. «Мені завжди подобалася українська культура та мова, але я не знав, на яку спеціальність подавати документи», – пригадує він. Завершивши навчання, Томек занурився у переклад українських творів та дослідження української історії і літератури, зокрема міжвоєнної еміграції. Крім перекладацької діяльності, він активно займається публіцистикою, висвітлюючи проблеми, з якими стикається українське суспільство. «Мирослав – не тільки перекладач, але й публіцист. Він пише не лише на літературні теми чи книжкові рецензії, але й розмірковує над соціальними проблемами, особливо в Україні», – зазначає його колега, письменник і перекладач Олексій Севрук.
Українська література як місія
Я пізнав просто чудові тексти і хотів, щоб їх прочитали мої друзі, які, не мають можливості читати українською
Один із найвідоміших українських авторів, яких перекладає Томек, – це Сергій Жадан. Роман «Ворошиловград» – один із тих творів, які Томек вважає важливими для чеської аудиторії. «Моя мотивація полягала в тому, що я пізнав просто чудові тексти і хотів, щоб їх прочитали мої друзі, які, не мають можливості читати українською в оригіналі», – зізнається він. Томек переконаний, що творчість Жадана може зацікавити чеських читачів завдяки актуальним темам і сміливому стилю автора. Його книги, на думку перекладача, дозволяють чеському читачеві глибше зрозуміти світ українського Донбасу та його соціальні й культурні реалії.
Чому «Джаз на Донбасі»
Оригінальна назва роману Жадана – «Ворошиловград» – викликала чимало обговорень серед видавців, які вирішували, як адаптувати її для чеської аудиторії. Томек пояснює: «Наш директор і відділ маркетингу просто не хотіли приймати оригінальну назву. Річ у тому, що чеські читачі могли б не зрозуміти, що таке «Ворошиловград», оскільки ця назва виглядає екзотичною». У результаті видавництво вирішило змінити назву на «Джаз на Донбасі», аби підкреслити атмосферу роману. За словами Томека, схожі рішення ухвалювали й перекладачі в інших країнах: «У деяких країнах залишили «Ворошиловград», а інші вирішили спростити назву». Німці, наприклад, переклали його як «Die Erfindung des Jazz im Donbass», що означає «Винахід джазу на Донбасі».
Томек згадує розмову з колегою, яка жартома зазначила, що «Ворошиловград спрацює лише на особистостей, які цікавляться всім радянським, ідеалізують минулий режим і шукають старі радянські реліквії на блошиних ринках». Такий підхід, як вважає Томек, робить книгу більш доступною для сучасного чеського читача.
Труднощі перекладу: адаптація українського контексту
Жадан пише дуже чистою, літературною українською мовою
Переклад «Ворошиловграда» на чеську мову вимагав особливої уваги до іронії та сатири, якими просякнута книга. Томек зізнається: «Жадан пише дуже чистою, літературною українською мовою. Однак його стиль – це своєрідна мозаїка, яку не завжди легко передати». Деякі моменти, як-от радянська символіка чи специфічні жарти, потребували особливої адаптації. Томек звертався до інших перекладів, щоб знайти найліпший варіант для збереження авторського тону. «Я часто дивлюся, як це зробили інші перекладачі. Іноді потрібно внести невеликі зміни, щоб зберегти динаміку тексту», – зазначає він. Перекладач додає, що українська мова є більш гнучкою, що дозволяє авторам гратися зі словами та стилем, тоді як у чеській мові перекладачам часто доводиться шукати компроміси.
У фільмі «Дике поле», знятому на основі роману, майже всі персонажі, окрім головного героя, розмовляють російською. Це поставило перед перекладачем та редакторкою цікаві завдання – вони сумнівалися, чи залишати російські форми імен. Врешті вирішили залишити, проте деякі імена, як-от Герман, викликали додаткові труднощі. «Ми вирішували, чи перейменовувати його на Ґєрмана, адже чеський читач повинен розуміти, що він названий на честь Германа Тітова, радянського космонавта. Щоправда, частина людей, які зрозуміють це, настільки мала, що, напевно, немає сенсу змінювати це для них», – пояснює Томек.
Співпраця з автором і плани на майбутнє
Під час роботи над перекладом у Томека не було можливості безпосередньо консультуватися з Жаданом, адже письменник тоді проходив військову підготовку. «Чесно кажучи, я навіть не хотів набридати своїми запитаннями. Та попри це, його твори досить зрозумілі», – каже Томек. Він високо цінує творчість Жадана, що зображає українську реальність і звертає увагу на важливі соціальні теми.
У майбутньому Томек планує продовжити перекладати українські тексти, прагнучи донести глибокий зміст цих творів до чеського читача.
