ЛЬВІВ – 4-8 жовтня у Львові відбудеться 30-й книжковий форум LvivBookForum. Головна тема культурної події – «Перепис майбутнього». Заплановані понад 150 презентації, дискусій, зустрічей з авторами, під час яких, кажуть організатори, мова йтиме про майбутнє України, життя після війни, про український культурний простір після російської експансії.
У рамках форуму відбудеться книжковий ярмарок, але у невеликому обсязі і вперше лише на вулиці. Останні роки львівський книжковий форум намагається знайти новий формат.
Чи потрібно проводити книжковий форум у час війни? У цьому організатори події не мали жодного сумніву. Зібрати середовище і долучити до нього нових людей, кажуть, важливо. Обговорити з українськими та західними експертами те, що переживає Україна і що очікує країну після війни з Росією, теж, кажуть, важливо. А ще ознайомити з книжковими новинками. Тому й обрали головну тему: «Перепис майбутнього», щоб обговорити під час зустрічей, презентацій майбутнє України після війни, яким його бачать люди.
Вирішили говорити про те, що взагалі можливо зробити, щоб наблизитись до майбутнього
«Настрої змінились. І цьогоріч ми говоримо про майбутнє, яке не бачиш, розумієш, що його може не бути і про нього важко говорити. Ми вирішили брати цей аспект майбутнього у тому ключі, що ми можемо зробити зараз, щоб тримати контроль. Адже коли втрачаємо контроль над ситуацією, тоді ми стаємо зручні ворогу. Вирішили говорити про те, що взагалі можливо зробити, щоб наблизитись до майбутнього, зокрема і під час війни. Говоритимемо про екологію, екологічні зміни, які спричинені війною і ще багато інших питань порушуватимемо, які допоможуть спрогнозувати це майбутнє», – каже Софія Челяк, програмна директорка LvivBookForum.
Теми для дискусій обирали самі учасники, багатьох залучатимуть до обговорень онлайн. А місцем спілкування обрано цього разу «Порохову вежу». Найбільше дискусій серед українців викликало те, що у програмі форуму запланована розмова українського письменника Андрія Куркова з американським прозаїком, есеїстом Джонатаном Франзеном, який висловлює різні думки щодо війни в Україні. Але зауваження люди мають до Андрія Куркова через те, що він під час нещодавньої дискусії у Канаді спілкувався з російсько-американською письменницею Марією Гессен.
Софія Челяк пояснила Радіо Свобода, що розмова Андрія Куркова з Джонатаном Франзеном, яку модерувала британська журналістка Шарлотта Гіґґінс, була записала ще до спілкування Куркова з росіянкою. А говорили вони про літературу під час війни і відповідальність митців.
Коли ми планували розмову Куркова, записали її, то вже після цього він погодився на розмову з росіянкою
«До нас звертались люди, щоб ми зняли з програми запис цієї розмови. А також ті, які просили залишити. Перед нами постає багато запитань, які стосуються, зокрема, поваги до модераторки Шарлотти Гіґґінс, яка готувалась до цієї події, її провела. Вона працює редакторкою культури The Guardian. Для нас було важливо, щоб сама вона могла модерувати подію як людина, яка дуже добре може збалансувати думки, яка є прихильницею України і досліджує російські наративи і шкоду російської культури в Україні. Цю зустріч вона розпочала з хвилини вшанування пам’яті загиблих українських письменників. Джонатан Франзен має велику аудиторію, і нам було важливо показати цю розмову, модеровану на рівних. Коли ми ухвалювали рішення про розмову з Франзеном, то зважили на його великий вплив, щоб спробувати розбудити емпатію, показати, що потрібно думати, коли щось говориш, а особливо що стосується жертв війни. Нам важливо запрошувати людей, вести з ними розмову і розповідати про ситуацію в Україні, про війну. Коли ми планували розмову Куркова, записали її, то вже після цього він погодився на розмову з росіянкою.
Курков зараз говорить про себе як українського письменника. Я солідарна з тим, щоб не співпрацювати з росіянами, не виходити з ними у публічному просторі. Але Курков – не росіянин, він презентує Україну. Тобто, нас просять не співпрацювати зі своїм автором. Немає однозначної відповіді, що робити з тими українцями, які спілкуються з росіянами. Хоча я особисто не підтримую те, що Курков погодився спілкуватися з росіянкою. Як тут винести вирок і виконати – це етична дилема. Курков багато робить для України, потрібно цю дискусіях відкривати і говорити. Скасування його виступу не змінить ситуацію, а лише поляризуватиме середовище. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб стати місцем для дискусії», – говорить Софія Челяк.
Українці читають книжки у час війни
У рамках львівського форуму відбудеться і книжковий ярмарок, але за участі лише пів сотні видавництв (260 було 2018 року), у сквері неподалік «Порохової вежі». Акцент на форумі буде більше на дискусіях, зустрічах, а не продажі книжок, кажуть організатори.
Засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов зауважує, що братиме участь у львівському форумі радше традиційно. Тому що це не є вже така масштабна подія, як це було 20-30 років тому, але у Львові збирається середовище і цікаві дискусії.
Книжкові форуми у світі зменшуються в обсязі, трішки занепадають з причини того, що людство – в інтернеті
«Львівський форум отримав велику конкуренцію. «Арсенал» забрав левову частку на себе. Книжки можна купити у книгарнях, яких у Львові є багато. Тобто, немає мотиву книжки купувати на форумі, як це було 20-30 років тому. І це виклик для форуму видавців у Львові знайти нові форми подачі, новий формат. Ми готуємось до дискусійних панелей, зустрічей. Книжкові форуми у світі зменшуються в обсязі, трішки занепадають з причини того, що людство – в інтернеті і події перетворюються у формат фестивалів, де розважальна, комунікаційна функція або великий цифровий форум. Залишаються авторитетними Франкфуртська виставка як найбільша у світі і, можливо, Лондонська навесні. Вони можуть собі дозволити переговорну кампанію, бізнес сторону, а все інше перетворюється у фестивалі. Бо всі питання по бізнесу вирішуються онлайн», – каже Антон Мартинов.
Попри війну в Україні, те, що книжки подорожчали на 40-50%, українці їх купують, як паперові, так і електронні, за даними Українського інституту книги. Здорожчання книжки через зростання вартості паперу на світовому ринку, а ще впливають курс валют, складна логістика у час війни.
За кордоном стає більше українців, які використовують електронні книжки
«Ми стараємось диверсифікувати паперову книжку на електронну і аудіоформат. Кожну книжку видаємо у трьох форматах. За кордоном стає більше українців, які використовують електронні книжки. Ціни підняли на книжки торік, цього року стараємось тримати», – зауважив Антон Мартинов.
У час війни українці купують книжки на історичну тематику, філософські, з психології, твори українських авторів. За словами видавців, українці читають книжки про Першу і Другу світові війни, а ось про нинішню російсько-українську – менше.
Читають більше українські твори, щоб відповісти: хто ми є
«Книги про сьогодення, велику війну купуються з символічною метою, аніж для прочитання і переосмислення. Будь-яка депресія, яка не сприяє великому росту економіки, призводить до того, що люди мають більше часу і читають. Не помітно, щоб менше читали. Люди хочуть саморефлексії, розібратись у собі. Читають більше українські твори, щоб відповісти: хто ми є. Російська книжка частково паралізована в Україні, і це дає певний шанс українському книговиданню зайти на український ринок», – говорить засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов.
Форум видавців у Львові організовують, враховуючи реалії, думаючи про безпеку відвідувачів у разі повітряної тривоги. А ще організатори закликають львів’ян переглянути власні книжкові збірки і відібрати книжки для публічних бібліотек, які зруйнувала Росія.
Радіо Свобода – інформаційний спонсор LvivBookForum.
