ЛЬВІВ – Читальні в укриттях створюють у Запорізькій, Київській, Миколаївській, Херсонській та Харківській областях. Цей проєкт під назвою «Читальня» реалізовує LvivBookForum. І охопить він понад 60 громад. Для читалень в укриттях купили дитячу і художню літературу, комікси, настільні ігри на суму 5 млн гривень. Проєкт спрямований на популяризацію читання.
Сто років тому, у 20-30- роках ХХ століття, в українських селах були популярні хати-читальні, які відкривало товариство «Просвіта» (засноване у Львові в 1868 році). Майже у кожному галицькому селі була своя така бібліотека, куди люди записувались, отримували читацький квиток. До слова, перша читальня була відкрита в Коломії у 1848 році, а масово вони почались відкриватись з Читальні масово почали відкриватися в Галичині з 1876 року «Просвітою».
Хата-читальня: ідея, перевірена часом
Згідно з архівними документами, у 1914 році близько 3 тисяч хат-читалень працювали при «Просвіті» на західноукраїнських землях. У 1939 році їх було понад 3 тисячі і вони охоплювали 85% території.
Радянська влада заборонила «Просвіту», а з хат-читалень поробила «сільбуди» (сільські будинки). Українська література була замінена радянською, російськомовною, а ідею «хати читальні» присвоїли собі і перезвали на «избы читальни».
У LvivBookForum зауважують, що в 20-х роках ХХ століття читання було масовим явищем і читальні були місцем для українців, де вони збирались і могли поговорити на різні теми.
«Назва «хата читальня» була вкрадена росіянами і в Радянському Союзі існувало таке явище, як «Ізба чітальня», тому ми вирішили, що добре було б повертати назву читальня і говорити, що це була українська ідея», пояснюють у «Форумі видавців».
Росія цілеспрямовано нищить бібліотки
Досвід «Просвіти» вирішили перейняти сьогодні і повернулися до ідеї читалень у час російсько-української війни.
Адже згідно з результатами дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», за два роки повномасштабної війни Росії проти України:
- повністю зруйновано понад 130 публічних бібліотек;
- близько 750 зазнали різного ступеня ушкоджень і потребують капітального ремонту;
- 415 бібліотек втратили частину своїх фондів;
- жодного видання не збереглося в 134 публічних бібліотеках;
- загалом втрачено більше 1,5 млн видань бібліотечного фонду України.
Діти і дорослі в багатьох українських містах і селах залишилися без книг.
Зокрема, у листопаді 2023 року російські військові вдарили по дитячій бібліотеці в Херсоні. Це було пряме влучання.
Знищили і відому у всій Європі Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара.
Внаслідок обстрілу у бібліотеці спалахнула пожежа, рятувальники понад півтори години гасили вогонь.
На сьогодні в Україні вдалося відновити 156 бібліотек.
Список книг сформували експерти
На жаль, читальні доводиться створювати в укриттях, з огляду безпеки. Сюди щоденно спускаються діти і дорослі. У сховках вчителі проводять уроки, вихователі займаються з малечою з дитячих садочків. Українські діти в районах, які Росія постійно обстрілює, більшість часу проводять в укриттях.
Чотири військові адміністрації – Запорізька, Київська, Миколаївська, Херсонська, Харківська – погодились співпрацювати. Надали список укриттів, куди найбільше приходить людей сховатись від російських обстрілів.
Закуповуємо книжок загалом на 5 млн гривень
«Це 131 укриття, але ми ще додамо 30. Оскільки видавці зробили гарні знижки на книжки, то ми змогли придбати більше. Закуповуємо книжок загалом на 5 млн гривень. Більшість укриттів це адміністративні будівлі, бібліотеки або будинки культури. Розраховуємо на те, що книгами, настільними іграми будуть будуть користуватися не лише під час перебування, змушеного, але також це буде як простір, куди можна буде прийти і взяти українську книгу. Бо від початку повномасштабного вторгнення Росії бібліотеки не поповнюються новою літературою», – каже Софія Челяк, програмна директорка LvivBookForum.
Для укриттів купили понад 75 найменувань дитячих книг, художньої літератури, збірок, коміксів, а також настільних ігор. Долучились 34 видавництва і виробники. Проєкт реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Ініціатори проєкту врахували звіт Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA). У цьому тесті враховується уміння і старанність до читання, розуміння та інтерпретація текстів; читацька грамотність. Згідно з результатами тестування, які оприлюднили наприкінці 2023 року, 15-річні українські учні перестали читати. У середньому українські школярі відстають від своїх однолітків з країн Європи та Північної Америки приблизно на два роки чотири місяці навчання. І причиною цієї ситуації експерти називають війну в Україні.
«Ми почали говорити з USAID, про те, що можна виправити у цій ситуації, щоб в пунктах незламності створити читальні, бо тут діти і дорослі проводять багато часу. Ми хочемо дати людям доступ до книг. І тому й використали досвід «Просвіти». Ми закуповуємо, як «Форум видавців», книжки і настільні ігри за кошти USAID.
Додавали у списки історичні книги, щоб читачі вивчали свою історію
Для нас було дуже принципово відібрати саме ліцензійні настільні ігри, щоб ще розвивати культуру доброчесності, а книги україномовні, серед них є перекладені з інших мов на українську. Фахівці сформували список рекомендованих дитячих книжок на різний вік. Щодо дорослих, то орієнтувалися на сформовані запити від українських бібліотекарів, які книги цікавлять читачів, також на бестселери українських сайтів, що читають люди найбільше і що купують. Додавали у списки історичні книги, щоб читачі вивчали свою історію, розуміли відносини України з Росією, знайомились з українською культурою. Врахували і попит на книги з психології, оскільки багато людей пережили травматичні події», – розповідає Софія Челяк.
За інформацією LvivBookForum, Росія ще до повномасштабного вторгнення на територію України передавала українським бібліотекам, зокрема у східних областях, російськомовні книжки, як подарунок. Власне російські громадські організації обходили заборону на російські книжки в Україні, тому що не продавали їх, а передавали як подарунок. Нині бібліотекарі вичищають фонди від російських книг, а тому є великий запит від бібліотек на українські книжки.
Якщо будуть охочі долучитись до проєкту, то у більшій кількості укриттів зможуть організувати читальні. А після закінчення війни ці книги та настільні ігри заповнять полиці місцевих бібліотек.
