«Могили предків» – спільний проект ГО «Україна Інкогніта» та Відділу культури, національностей, релігій та туризму городоцької міськради, що реалізовується під патронатом міського голови Неоніли Андрійчук, започаткований восени минулого року. Мета – дослідити всі старовині некрополі Городоччини (українські, польські та єврейські), аби показати багатогранну та багатонаціональну культуру Поділля. За цей час дослідниками було зроблено низку відкрить, у тому числі з загальнонаціональним та міжнародним резонансом.
- Купин розкинувся на берегах величезного ставка утвореного на р. Смотрич
З квітня у фокусі уваги проекту «Могили предків» було село, а колись містечко Кузьмин, Городоцької громади.
Старовинний православний (український) цвинтар попри чималі розміри та поважний вік (найдавніші захоронення тут датуються серединою ХІХ ст.), на жаль, відкриттями не порадував. Поталанило знайти лише півдесятка хоч трішки цікавих пам’ятників.
- Один із найкрасивіших хрестів старого українського цвинтаря. Друга половина ХІХ ст.
Натомість єврейський (він діяв від початку XVIII століття та до середини ХІХ ст.) – вразив як непрохідними хащами так і досить фактурними надгробками. На жаль більшість із них вкриває товстий шар смарагдового моху. Це дуже мальовниче, але для того аби все це розчистити і зафіксувати потрібно цілий десант із кількох десятків волонтерів і принаймні повноцінний день важкої праці. Із відкрить – дуже нетиповий надгробок у вигляді саркофагу. Якщо надгробки у вигляді плоских стел чи «чобітка» є звичними для цієї частини Поділля (Сатанів, Тарноруда, Городок, Кузьмин, Смотріч, Шарівка, Китайгород тощо) то «саркофаги» є лише на старому єврейському цвинтаря Кам’янця-Подільського. Дослідники збираються повернутися до неї пізніше аби ретельніше розчистити епітафію та перекласти напис.
- “Чобітки”
- Надгробки вкриті густим шаром моху
- Надгробок-“саркофаг”
Римо-католицький (польський) цвинтар порадував двома дивовижними надгробками. Один. – в першу чергу особою похованої – Гелени Грабянчихи, яка померла 1866 р. Це дружина або одного із синів, або одного із онуків знаменитого містика та ілюміната Тадея Грабянки. Чия саме, – з’ясується найближчим часом. Дивовижний збіг, саме у цей час друкувався наклад книги «Тадей Грабянка – король ілюмінатів», авторства члена команди «Україна Інкогніта» і одного із учасників проекту «Могил Предків» Дмитра Полюховича. Це, зауважимо, не перший містичний збіг, пов’язаний із цією книжкою.
Вразив величезний, понад три метри заввишки камінний хрест. На загал це типовий для кінця ХІХ середини ХХ ст.ст. надгробок типу «обрубане дерево», але у даному випадку майстер підійшов до «модної» на той час теми дуже нетривіально. Подібного бачити не доводилося.
Під час експедицій у рамках проекту «Могили предків» досліджуються не лише некрополі, але й інші пам’ятки. Без перебільшення сенсаційне відкриття вдалося зробити у старій (перша половина ХІХ ст.) мурованій синагозі. В 1930 роках божницю закрили та перетворили на склад. Тоді ж у ній пробили нові двері, аби зручно було під’їздити з боку містечка, а первісний вхід, з боку долини Смотрича, – замурували.
- Синагога після пожежі
Там де пробили нові двері колись був арон-га-кодеш – декорована ніша-шафа де зберігалися сувої Тори. В синагогах це місце виконувало роль, що у християнських храмах іконостас (порівняння, зауважимо дуже грубе, але десь так). До оздоблення арон-га-кодешу входив також стінопис довкола нього.
Пізнішими радянськими ремонтами цей стінопис було забілено.
Після невдалого проекту зробити тут колгоспну пекарню (десь кінець 1970-х) споруда стояла пусткою і, як це часто буває у таких випадках, перетворилася на звалище. Років 6-7 тому це сміття загорілося. Стіни уціліли, але дах – було знищено повністю. Цій пожежі маємо завдячувати справжнім, і без перебільшення сенсаційним відкриттям.
Як з’ясували дослідники вогонь не лише знищив перекриття і дах, але й ліквідував частину радянських нашарувань, завдяки чому відкрилася частина стінопису, що оздоблював колись арон-га-кодеш. Поки що видно лише фрагменти якогось рослинного оздоблення. Можливо під уцілілою побілкою ховається і щось цікавіше.
Операційний директор Об’єднаної єврейської общини України і дослідник єврейської спадщини Віталій Камозін прокоментував це «Україні Інкогніта» так:
«В Україні лише у лічених старовинних синагогах збереглися арон-га-кодеші, чи принаймні їх залишки. Знахідка в Кузьмині – це справжня сенсація і вона, без перебільшення є унікальною. Після нашої Перемоги ОЄОУ обов’язково повернеться до цієї теми. Потрібно повністю розчистити стінопис і провести консервацію розписів».
