Сьогодні в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин яр» відкрилася виставка «Сатанів, загублений світ давнього єврейського цвинтаря», організована Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро) за сприяння об’єднаної єврейської общини Украни. Автор виставки – відомий подільський краєзнавець, член команди ГО «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович.
Дмитро придумав власне ноу-хау, як показати красу старовинного різьблення, у результаті чого звичайна світлина перетворюється на самодостатній художній твір. На виставці представлено декор давніх надгробків-мацев від середини XVII до початку XIX століть. Опріч того відвідувачі зможуть дізнатися про прихований сакральний сенс зашифрований у старовинних барельєфах і більше дізнатися про культуру і звичаї єврейського народу, зо вже понад тисячу років живе поруч з українцями.
- Фотографія давнього різьблення перетворена на новий художній твір. За основу взято декор надгробку дівчини Сари, доньки рабина Меїра, яка померла 1800 року.
У ключі війни, яка об’єднала в опорі ворогу усіх українців, незалежно від національного походження Сатанівський некрополь є досить показовим. Зокрема під час нападів татар, усі національні громади (українська, польська та єврейська) разом ставали до оборони міста. На сатанівському єврейському цвинтарі зберігся надгробок де в епітафії значиться, що похований загинув у бою в брамі міста під час війни з «тугаримами». В давніх єврейських хроніках «тугаримами» називали турок та татар.
Символічно, що першими відвідувачами виставки у Бабиному Яру стали представники спільноти родин бійців окремого загону спеціального призначення «Азов» – захисників Маріуполя та вояки «Азовці», звільнені з російського полону. Зокрема Владислав Жайворонок із позивним «Вікіпедія» та Олексій Попіль «Сайрус
- “Сайрус” (ліворуч) та “Вікіпедія” (праворуч)
«Вікіпедія», зокрема сказав:
«Я вдячний організаторам та автору виставки який проробив величезну роботу, аби не тільки показати народне мистецтво євреїв України, але розкрити традиції та культуру, яка за тим прихована. Це було дійсно цікаво.
Тут багато говорилось, що в певні часи історії такі поховання знищувалися. Знищувалося гітлерівцями, знищувалося російськими комуністами… А кожне таке поховання це певна частина історії, історії конкретних людей і цілих громад. І коли ми задумуємось: а хто ж знищував такі похованні. Це ті люди які своєї історії не знали, не цікавилися нею та просто її і не мали…
Те саме відбувається в Україні, де російські загарбники нищать не лише людей та стирають вщент міста і села, але й цілеспрямовано нищать історичну спадщину, аби позбавити нас історії і минулого.
Україна має історію, величезну стародавню і багатонаціональну історію. Ми любимо і шануємо свою культуру, ми любимо та поважаємо культуру різних національностіей, які разом творять спільну культуру України… Прикладом цієї поваги і є ця виставка»
Нагадаємо що перед тим ця виставка експонувалася в Дніпрі у найбільшому єврейському музеї України і одному із найбільших подібних музеїв у Європі «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».
Виставка у Києві діятиме до 21 квітня, після чого переїде до Одеси.
