30 травня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768». Зміни до Порядку укладання охоронних договорів актуалізували правила, які понад двадцять років регулювали сферу й дуже застаріли. Спрощення процедур допоможе охопити охороною більше об’єктів культурної спадщини. Про це повідомляє Урядовий портал.
- Замок у Сатанові. Фото Ігор Моцний та Дмитро Полюхович
Які саме зміни відбулись у сфері укладення охоронних договорів:
- з’явилася форма охоронного договору на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Це нарешті дозволить практично виконати норму статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та посилити збереження щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до часу внесення їх до Державного реєстру пам’яток;
- удосконалено форми паспортів та актів залежно від виду пам’ятки;
- врегульовані розбіжності, які виникали раніше при укладанні охоронного договору на пам’ятки монументального мистецтва, садово-паркового мистецтва, ландшафту, науки і техніки, історії та археології;
- відтепер процедура погодження охоронних договорів на пам’ятки національного значення з МКІП переведена в електронну форму. Це скоротить час на їх укладання та зменшить фінансові витрати на друк;
- конкретизовано орган охорони культурної спадщини з яким може бути укладено охоронний договір.
Загалом зміни до Порядку:
- пришвидшать процедуру укладення охоронних договорів;
- впорядкують розбіжності, що існували раніше в Порядку укладання охоронних договорів та Законі України «Про охорону культурної спадщини»;
- сприятимуть поліпшенню захисту щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Відтепер органи охорони культурної спадщини зможуть укладати на них охоронні договори з власниками та користувачами.
